Віяння у виявах

Віяння у виявахПетринська Наталя Киричук ОлександраЄвтушенко Олександр Бентя ЮліяЗлобіна ТамараСиницька ОленаХарчук Роксана
Розмаїття культурних трендів минулого року в усій своїй строкатій красі, мінливості й оманливості   Теорія твердить: щоб вхопити напрям розвитку певного явища чи процесу, слід почати з пошуків спеціально навченого «трендсеттера». Так називають тих, хто, якщо пояснювати спрощено, схоплює або навіть визначає, якого кольору спідниці носитимуть наступного року і яка форма пляшки шампуню краще продаватиметься. Однак практика доводить: в Україні моніторингом трендів майже ніхто не займається. Тому залишається відфільтрувати крізь призму новаторства загальні культурні процеси, покластися на інтуїцію й уважно стежити за тим, що відбувається на нашому «культурному фронті». А там, перефразовуючи Ремарка, зміни таки є – іноді приємні, а подекуди й не дуже. Й попри те що загальний «вердикт» невтішний – 2009 рік виявився для культурної галузі стагнаційним – і цей стан анабіозу розбавляє хіба що поодиноке мистецьке донкіхотство, певні вектори змін окреслені жирним маркером. Автори Тижня спробували їх виокремити й описати.
ТЕАТР 
Основний тренд в українському театральному світі – виживають тільки великі. Для початку – лише жорстока столична статистика. Театр імені Франка торік видав на-гора сім свіжих вистав, стільки само й Театр на Подолі. Російська драма імені Лесі Українки та театр «Сузір’я» – шість. Ці театри – абсолютні рекордсмени за кількістю торішніх прем’єр і зразкові приклади виживання в умовах кризи. Натомість маємо «Вільну сцену» Дмитра Богомазова без нових рядків у репертуарній афіші, жодного поповнення в театрі «Актор», Театрі пластичної драми на Печерську, театрі «Золоті ворота», театральній компанії «Бенюк & Хостікоєв», завжди комерційно успішному театрі «Колесо» на Андріївському узвозі, Центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса. Загалом сильні страждають не менше за слабких, але великим і державним у кризу живеться все ж таки трохи легше.З новим театром!Найбільша несподіванка минулого театрального року – відкриття Центру мистецтв «Новий український театр». Засновник і художній керівник – режисер Віталій Кіно, актори – випускники його курсу в Київському театральному коледжі. Власне, тут два театри в одному. Перший – «Божа корівка», в репертуарі якого зараз три дитячі вистави («Івасик-Телесик», «Як Левенятко і Черепаха пісню співали», «Зимова казка») та святковий новорічний ранок. Другий – театр із цілком дорослими, серйозними перспективами, у якому з моменту відкриття (перша вистава відбулася 19 грудня 2009-го) йдуть «Безталання» за майже однойменною п’єсою Карпенка-Карого, трагедійна компіляція «Шекспіріада» та «Беззахисні створіння» за оповіданнями Чехова. Три «уроки трагедій» (так позначено жанр «Шекспіріади») і три кити сучасного театрального репертуару: своя, західноєвропейська та російська класика.